Консультації для педагогів
ДО ПРИРОДИ СТЕЖИНАМИ ПОЕЗІЇ
Усі мистецтва, зрештою, вчать одного — мистецтва жити на Землі.
Б. Брехт
Поетичне слово має могутню силу. Воно здатне надихати, підтримувати, облагороджувати душу. Через емоційність художніх образів діти сприймають світ, вчаться помічати красу довкола, співпереживати всьому живому. Завдання педагога — не лише читати дітям вірші, а й допомагати зрозуміти і відчути їх, провести стежинами поезії до природи… Як це робити з мудрістю і любов’ю, розповідає досвідчений фахівець.
ХУДОЖНЯ ЕКОЛОГІЯ
Література віддзеркалює цінності, що панують у суспільстві, і водночас впливає на їх формування. Успіх такого впливу зумовлений тим, що художні образи приваблюють людей відсутністю демонстративних “виховних” намірів, умисної повчальності, певної зверхності.
У контексті формування ціннісного ставлення до природи літературу можна розглядати як своєрідну “художню екологію”. Даруючи людству твір-образ, присвячений природі, поет ділиться своїми думками про неї, власними почуттями, тривогами, сподіваннями на її кращу долю. Це щира сповідь, душевний біль, оголений нерв. Кожен такий твір може стати для дітей прикладом гуманістичної взаємодії з навколишнім світом та естетичного його перетворення.
Українська дитяча література пронизана співчутливо-трепетним ставленням до світу природи і в умілих руках педагога може стати могутнім чинником екологізації дитячого мислення. Багато майстрів поезії та прози (В. Близнець, М. Вінграновський, Є. Гуцало, С. Жупанин, Н. Забіла, О. Копиленко, Л. Костенко, У. Кравченко, В. Лучук, Д. Павличко, М. Познанська, Г. Тютюнник, Д. Чередниченко та ін.) звертаються до емоційно-ціннісного світу дітей і невимушено, влучно, через прості й зрозумілі образи доносять до маленьких читачів думку про необхідність шанобливого ставлення до природи та збереження унікальної краси рідного краю.
ЯК ПРОВОДИТИ БЕСІДИ ЗА ВІРШАМИ
Технологічний розвиток цивілізації стрімко підвищує морально-екологічну цінність поезій про природу, виводить їх з периферії та ставить у центр художнього виховання дошкільнят.
Як же достукатися до дитячого серця, як донести до маляти ідею і силу поетичного слова, художніх образів? Якою має бути бесіда за твором у контексті сучасних освітніх підходів?
Виховна мета бесіди — формувати основи екологічного світогляду дошкільнят через співчутливе сприймання та оцінювання художніх образів природи.
Методика побудови такої бесіди передбачає чітко визначений індуктивний шлях — через обговорення емоційно-смислових концентрів поезії до спільного формулювання екологічно значущого висновку.
В основі роботи лежить діалог як добре продумана низка неформально побудованих запитань, орієнтованих на пробудження в дітей емпатії та енергії добродійного вчинку.
Пропонуємо приклади бесід еколого-виховного спрямування зі старшими дошкільнятами на основі поезій відомих українських письменників М. Познанської та Д. Павличка.